Re:пост

joomla

Історія свідчить про перебування козаків на чолі з Мазепою в Сичавці

Golovna_n.jpg — 82.56 Kб20 березня виповнюється річниця з Дня народження гетьмана Івана Мазепи. Вислів «як швед під Полтавою» став синонімом його політики. Старовинні хроніки містять відомості про козацький похід повз Сичавку. А сучасні історики стрерджують, що Мазепа на банкноті у 10 гривень не справжній...

Іван Мазепа народився 1639 р. на Київщині. Здобув освіту у Києво-Могилянській академії. Продовжив навчання у Варшаві. Знався на військовій справі, складав літературні твори. Згодом служив королівським пажем у Речі Посполитій.

Був харизматичною людиною. Складав враження на оточення. В тому числі, жінок. Існує легенда, що його кар’єра при дворі закінчилася через любовну інтригу. Після сварки з одним із шляхтичів – його було вислано додому.

Літературні твори описують повернення у стилі, якому б позаздрили сучасні скандальні видання. Голого Мазепу прив’язали до коня та направили до України – так почався його гетьманський шлях. Скандал дійсно мав місце. «Казка» про оголеного гетьмана – давня видумка 17 ст. На малюнку – ілюстрація до поеми англійського поета Байрона «Мазепа».

12675286_1737950893103823_2004474199_o.jpg — 79.35 Kб

Це не остання містифікація. На банкноті номіналом в 10 гривень зображено не Мазепу. Відсутній автентичний прижиттєвий портрет. Вчені проводять низку розвідок. На грошах ми бачимо узагальнений образ.

12721879_1737950859770493_201315310_n 1.jpg — 79.74 Kб

Далі Мазепа розпочав службу у козацькому війську. Зі шкільної програми козаки асоціюються з Запорізькою Січчю. Політичні реалії 17 століття були складнішими. Одного разу запорожці ледь не вбили Мазепу. Що пов’язано з їх конфронтацією з Лівобережною Україною, котра тяжіла до Москви.
Гетьманом Іван Степанович став в результаті державного перевороту. В ці ж часи московською владою здійснювалися перші заслання українських діячів до Сибіру. Цю тему широко «розтиражує» радянський репресивний механізм.

12721739_1737950803103832_2099201471_n.jpg — 83.50 Kб
Метою політики Мазепи було об’єднання України у державу європейського типу. Але, зі збереженням козацьких традицій.

Укладач першої української Конституції (вона ж перша у Європі) – Пилип Орлик розпочинав кар’єру на службі у Мазепи.

«Від Богдана (Хмельницького прим.авт.) до Івана (Мазепи прим.авт.) не було гетьмана» - народна приказка.

Гетьман виділяв кошти на розвиток церков та освітніх закладів. Сучасним можновладцям варто повчитися у нього меценатству.
Мазепа брав участь у військових кампаніях Московії, які вилилися у здобуття фортеці Азов.

Про довіру Петра І до гетьмана свідчить вислів, «що цар радше не повірить янголові, аніж Мазепі». Коли козацька старшина висунула наміри відсторонити Мазепу від влади, цар наказав стратити відступників.

Згодом до Речі Посполитої вторгнувся ворог царя – шведський король Карл ХІІ. 1700 року почалася Північна війна за узбережжя Балтійського моря. У правому куту рингу – московський цар, у лівому – король Швеції.

Реформи царату поставили під загрозу автономію Гетьманщини. Козацьке військо перетворилося на «гарматне м’ясо» на полях боїв. Назріла небезпека з боку Польщі. На прохання про допомогу цар відповів: «я не можу дати навіть десять чоловік, боронися, як знаєш».

Мазепа шукав нового покровителя. Він переходить на бік шведів. Оцінки цього вчинку дискусійні. Та Карл ХІІ зобов’язався боронити Україну. Аби помститися «зрадникові», за рішенням царя замість Мазепи обрали нового гетьмана. Було вщент зруйновано Запорізьку Січ.

Розв’язкою боротьби виявилася Полтавська битва 1709 р. Король мав здібності до ведення війни, але, не до політики. Московити здобувають перемогу. Поспішно відступаючи, шведи кинулися до переправи через Дніпро. Далі король і гетьман залишили територію Лівобережної України – Гетьманщини і перейшли на землі Південної України. Вона перебувала тоді під владою турків і татар. Найбільш важким був перехід між Дніпром і Південним Бугом.

15 липня 1709 року шведський король і гетьман перейшли річку Тилігул і далі просувалися по території сучасної Одеської області. Їх шлях пролягав повз наші терени. На ночівлю король наказав зупинитися біля Сичавки, де протікав струмок.

12476076_1737950899770489_113848145_n.jpg — 14.08 Kб

Там до них прибув гонець з посланням від татарського хана. Але козаки прочитати його не змогли, бо ніхто не знав татарської мови. Подальша дорога пройшла через місце розташування сучасного Южного.

16 і 17 липня Карл XII і Мазепа зупинилися на відпочинок в районі сучасного житломасиву Котовського і Пересипу. Можливо, вони навіть відвідали фортецю Хаджибей, котра знаходилася в центрі міста.

Під час переслідування втікачі знайшли притулок у Молдові. Від Пересипу шведи і козаки повернули на північ. 19 липня добралися до нинішнього села Кучурган. Ще через два дні в’їхали в Бендери. Там старий Мазепа помер. Його могилу зруйновано османськими мародерами. Тіло гетьмана козаки перепоховали.
Нібито за зраду Московщині, православна церква оголосила гетьману анафему. Вона діє донині.
«Забыт Мазепа с давних пор;
Лишь в торжествующей святыне
Раз в год анафемой доныне,
Грозя, гремит о нем собор».
А.С. Пушкин «Полтава»

Статтю створено на основі наукових розвідок професора Одеського національного університету – Тараса Гончарука.

 
 
Яндекс.Метрика