Re:пост

joomla

Багаторічні мрії южненських освітян, щодо повноцінної української школи нарешті втілено у життя

Golovny_scool.jpg — 85.52 Kб«Буде українська школа – буде українська держава» - девіз НВК ім. В’ячеслава Чорновола. Від липня цього року НВК ім. В’ячеслава Чорновола носитиме статус Гімназії. Крім того, після будівництва нової споруди, міськвиконком, зрештою переїде, що надасть змогу об’єднати молодші та старші класи під одним дахом. У зв’язку із урочистою подією варто згадати більш як двадцять років історії навчального закладу.

Громадсько - політична організація Народний Рух України гучно заявила про своє існування наприкінці 1980 - х років, як один із перших у новітній історії України виявів незламності духу української нації, незнищенності її громадянської гідності. На противагу тоталітарній системі постала політична сила, організована заради утвердження незалежності України – цю самовідданість національним ідеалам було увінчано відродженням почуття патріотизму, пошани до власної історії, культури та національної мови. Окрім того, державницькі позиції Руху знайшли широку підтримку в громадянському суспільстві.

Южненська громада не становила виключення. У 1995 році в молодому південно-українському місті було відкрито четверту школу за хронологією заснування. Згодом, навчальний заклад став одним із перших в Україні, якому було присвоєно ім'я очільника Народного Руху – В'ячеслава Чорновола. Нині, НВК залишається єдиним з поміж міських освітніх осередків, де викладання усіх без винятку предметів ведеться українською мовою.

13335341_1766386096926969_1891686721_n.jpg — 65.21 Kб

Станом на 1993 рік у Южному діяло три школи, мовою навчання яких залишалася російська. Тож, на засіданні місцевого осередку товариства "Просвіта", яке на той час носило назву «Червона калина» було постановлено звернутися до директорів з пропозицією відкриттях українських класів. Підтримати проукраїнську акцію згодилася керівник ЗОШ № 1 – найпершого освітнього центру Южного – Ольга Василівна Верба. Новий навчальний рік перша школа розпочала після набору 6-10 класів, що мали вивчати предмети українською, кількість учнів в них сягала від 7 до 9 осіб, тож керівництво "Просвіти" домоглося, аби завдяки підтримці спонсорів діти мали змогу отримувати навчальні стипендії у розмірі 50 гривень за умови навчання на відмінно.

1995 рік - за ініціативи товариства «Червона калина» відбулося загальноміське опитування з метою виявлення кількості батьків, зацікавлених в тому, аби їх діти навчалися національною мовою. Ідею створення української школи привітало лише 80 мешканців з більш як 20-тисячного міста.

Не виявляло ентузіазму і міське керівництво – відкриття відкладалося за надуманих причин: відсутність належного приміщення, коштів задля будівництва, брак вчителів, що в повній мірі володіли українською, нестача підручників, небажання батьків. У якості альтернативи висувалися проекти продовження побутування українських класів чи поетапне переведення всіх предметів на викладання українською, за умови попереднього погодження з батьківськими комітетами. В подібному випадку процес створення української школи затягувався на 10 років.

13296307_1766386146926964_1964858523_n.jpg — 71.44 Kб

Члени Товариства, серед яких найбільшу активність проявило подружжя Тарас та Людмила Прокопечки намагалися знайти вихід із даної ситуації. Рішення запропонував тодішній заступник начальника порту "Южний" – Павло Плутенко. Дитячий садок № 1, що перебував на балансі підприємства, мало бути переобладнано під школу.
15 травня 1995 року вийшла відповідна постанова міськвиконкому за підписом голови – О.М. Журавля. Кошти для розбудови виділили ОПЗ, порт Южне та відділ освіти. За три місяці ремонтні роботи було завершено, педагогічний колектив сформувався із викладачів інших шкіл міста, а підручники збиралися по Комінтернівському району.
Перебудоване приміщення могло вмістити лише близько 20 класів-комплектів, через що, свято 1 вересня було відзначено у кількості 405 учнів, серед яких 11 одинадцятикласніків.

1997 рік- у власність школи перейшов ще один дитячий садочок – таким чином початкові класи відділилися від старших.
Рішення про обрання директора виносилося на голосування "Просвіти", основними кандидатами розглядалися родина Прокопечко, оскільки на той момент Тарас Михайлович був задіяний у створенні южненського міського телебачення, школу очолила Людмила Ярославівна, котра до цього працювала в управлінні освіти та культури міськвиконкому.

Запрошення завітати на урочисте відкриття отримав особисто лідер Народного Руху України – В’ячеслав Чорновіл. За об’єктивних обставин він не зміг бути присутнім на церемонії. Однак, надіслав у відповідь вітальний лист з теплою промовою: «Щиро вітаю Вас з відкриттям першої в місті Південному української школи!». Клопотаннями Тараса Михайловича перші випускники НВО мали змогу вступати до вишів західної України навіть за наявності відміток «добре», що певною мірою мало привернути увагу учнівського контингенту.

13329823_1766616653570580_1146450424_n.jpg — 202.44 Kб

Після приїзду одного з директорів миколаївської школи імені О. Ольжича на засіданні педагогічного складу постало питання про надання НВО іменного статусу. Пропонувалися славетні українські діячі Тарас Шевченко та Іван Франко. Однак, після раптової трагічної загибелі В’ячеслава Чорновола директором було розпочато підготовку документації, щодо присвоєння закладу його імені. Відповідна постанова Кабміну набула чинності 17 лютого 2000 р.

22 вересня четверта школа відзначила п’ятирічний ювілей офіційною зміною назви на НВО ім. В. Чорновола, під час урочистостей був присутній його син – народний депутат України Тарас Чорновіл. З часом фасад будівлі прикрасила меморіальна дошка, а у вестибюлі школи було розміщено бюст В’ячеслава Чорновола роботи Богдана Мазура – автора надгробка та пам’ятника на вулиці Інститутський у Києві. Пізніше із офіційними візитами заклад відвідали усі голови НРУ – Г. Удовенко, Б. Тарасюк та В. Куйбіда.

На сучасному етапі НВО, трансформоване у НВК, адже включає до складу дитячий садок та центр творчості, входить до Всеукраїнської Асоціації шкіл ім. В. Чорновола.

Інформація для матеріалу автрові надали освітяни НВК ім Чорновола - директор школи - Тарас Прокопечко, Олеся Чайківська та 

13293161_1766386443593601_2136761386_n.jpg — 46.40 Kб

На фото: автор статті - Оксана Сорокіна з науковим керівником - професором Тарасом Гончаруком та одним із очільників та розбудовників Народного Руху - письменником Іваном Драчем під час конференції з історії Руху. 

 
 
Яндекс.Метрика