Re:пост

joomla

Тараса Шевченка южненці згадали під звуки бандури.

Творчий вечір, присвячений Тарасу Григоровичу Шевченку, пройшов у Палаці культури "Дружба" 11 березня.

Мала зала повна, глядач зовсім різний: від малечі до вже досвідчених дорослих шанувальників мистецтва.

 Живий спів, бандура, скрипка, гітара і, звісно ж, вірші мали свій особливий вплив на кожного присутнього у залі.

 

Але найбільш жваво, безпосередньо і дуже щиро реагував на події перший ряд глядачів, який, мабуть заздалегідь, зайняли діти. Вони не випускали з рук пристрої сучасності, які так контрастували із стародавньою бандурою, і знімали на свої телефони майже весь концерт. Спершу може здатися, що тут виступають їхні брати, сестри або може друзі... Але ж ні. Діти зізналися, що нікого з артистів не знають. Прийшли, бо в школі їм цілий урок розповідали про Тараса Шевченка, бо їм подобаються його твори, і взагалі подобається те, що відбувається навколо. А знімають, щоб потім поділитися із друзями в інтернеті, бо  так зараз часто роблять - діляться в світовій мережі тим, що чіпає за душу власне самого себе. А цих юнаків зачіпило, хоч вони самі й того  не розуміють, адже  співали разом із хором "Реве та стогне Дніпр широкий...". Власне, важко було стриматись і дорослим, щоб не заспівати, адже потужність та різнобарвність голосів дійсно спонукали до того, аби забутись і стати частиною самого дійства, не просто глядачем. "Ми прийдемо ще наступного року. Адже тоді буде 200 років з дня народження Тараса". - кажуть на останок Rе:посту діти.

Звуки бандури перепліталися з ніжними голосами вокалістів "Заграви", іноді їх так доречно перебивали віршами то стримані, то чуттєві  репліки ведучих, у віршах, ясна річ. На зміну прийшли вокалісти із досвідом, майже, у життя. Хор "Берегиня", який заполонив практично всю сцену, додав могутності та сили своїми голосами фінальній частині вечора. Про душевність можна не згадувать, вона наповнювала кожного, хто входив до зали, без виключення.

Кінцівка все ж таки непередбачена, особливо для об'єктивів. Строки, написані Шевченком, почала промовляти зала. Глядачі продовжували один одного, встаючи зі свого місця. Хто буде наступним  і  може зараз сусідка промовить? Гадаємо. Цікавий і дуже вдалий режисерський задум. І хоча самі виконавці точно знали свої ролі, для інших відвідувачів це стало ніби додатковим ключем до замку співучасті у дійстві.

Концерт завершився. Всі ролі зіграні. Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Київської губернії (Черкаської області), а помер 10 березня 1861 року і місті Санкт-Петербурзі.

В місті Южному планують встановити пам'ятник, на якому Шевченко буде зображений молодим. Поки що на цьому місці стоїть кам'яна брила. Цими вихідними біля неї з'явилися квіти. Члени спілки "Просвіта" Олеся Чайківська і Лариса Дем'янишина зізналися, що то вони їх принесли.

9 та 10 березня до мемуріальної брили приходили ті, хто вважав за потрібне так вдіяти. Як повідомила Олеся Чайківська, на тому місці провели панахіду за Шевченком.

 
 
Яндекс.Метрика