Re:пост

joomla

«Скапен – штукар» – комедія Мольєра з успіхом пройшла у ПК «Дружба».

IMG_0146.jpg — 32.89 KбФарсова комедія, сімнадцятого століття, прийшлася до смаку южненському глядачеві. Мольєр, у далекому 1670 році, написав комедійне оповідання про винахідливого витівника слугу на ім’я Скапен. П’єса тримається саме на хитрощах та пригодах, яки пропонує головний герой іншим дійовим особам комедії та глядачеві, який із захопленням спостерігає за всім, що відбувається на сцені.


Театральна студія «Рампа», під керівництвом Олени Назарук, взялася поставити на южненських підмостках складну за сюжетом, далеку від сучасного життя, проте дуже життєву п’єсу. У неділю, 7 квітня, відбулася прем’єра спектаклю.
За допомогою яскравих комедійних фарб, можна і зараз намалювати мініатюру сучасного суспільства. Адже шахраї, негідники та скупердяї збереглися і в наші часи.


Гра южненських акторів вразила присутніх в залі. Десятеро дійових осіб розгорнули не тільки зміст оповідання, а й несподівано розкрили свій власний акторський талант. П’єсу подавали українською мовою, від чого вона набула ще більш яскравих кольорів.

Ролі розподілилися так:
Октав – Костянтин Сологуб
Аргант – Артем Куц
Зербінетта – Ольга Комісарова
Сільвестр – Олександр Мєховський
Леандр – Володимир Курбатов
Жеронт – Василь Яцків
Гіацинта – Анастасія Назарук
Скапен – Дмитро Комісаров
Карл – Михайло Бабіч
Неріна – Вероніка Дарієнко

Дійство відбувається у Неаполі. Два батька – Аргант та Жеронт (аристократи за походженням) та їхні дорослі сини вміло закручені у веселому сюжеті про інтриги, кохання та хитрощі, які влаштував їм слуга на ім’я Скапен.
У відсутність батьків, Октав, син Арганта, і Леандр, син Жеронта, закохалися: перший - у Гіацинту, бідну дівчину невідомого походження, на якій він щойно одружився, а другий - в молоду циганку Зербінетту.

Повертаючись до Неаполя, батьки планують шлюбне майбутнє своїх чад, не знаючи що ті вже вирішили свою долю. Октав, побоюючись гніву батька, благає по допомогу Скапена, слугу Леандра. Після довгих умовлянь Скапен погоджується.


Аргант передає Жеронту слова Скапена про вчинок Леандра. Леандр, погано прийнятий своїм батьком, карає слугу за зраду. Але незабаром він залишає свій гнів і знову благає по допомогу: адже йому потрібно заплатити циганам викуп за Зербінетту, щоб одружитися із нею.
Хитрістю Скапен вимагає гроші у Арганта та Жеронта. Але, крім того, він хоче помститися Жеронту, за те, що той видав його Леандру. За допомогою виверти він садить Жеронта в мішок і б'є його палицею.


Аргант та Жеронт хочуть жорстоко покарати Скапена за обман, але несподівано з'ясовується, що Зербінетта насправді викрадена циганами донька Арганта, а Гіацинта - чудово врятована після корабельної аварії дочка Жеронта. Таким чином, все влаштовується, а Скапен, прикинувшись вмираючим, вимолює у всіх пробачення.
І після кумедного вибачення він все ж таки отримає відпущення.

Дмитру Комісарову повністю вдалося передати яскравий та кмітливий образ бешкетного героя Скапена. Саме йому, за змістом, випало тримати на собі весь спектакль. Як каже сам Дмитро, він довго не міг зрозуміти, який характер у Скапена, як його грати, та й часу на репетиції, саме у Дмитра, було менш за всіх. Проте актор вдало впорався з великим текстом та з характерним персонажем.

Несподівано яскраво та емоційно зіграв Жеронта Василь Яцків, який, до речі, не є актором «Рампи», проте, чудово змалював образ жадібного, вередливого батька Леандра. 

Красуня-циганка Зербінетта, у грі Ольги Комісарової, вийшла надзвичайно емоційною, гарною та по-італійськи пристрасною. Її поява на сцені завжди тільки підкреслювала інтригу.


Анастасія Назарук, у ролі Гіацинти, органічно виглядала в образі скромної коханої Октава.
Костянтин Сологуб мав показати закоханого до нестями молодого аристократа Октава, саме він першим з героїв робить сміливий вчинок – одружується без дозволу батька. Костя талановито передав на сцені переживання героя.


Володимир Курбатов, у ролі Леандра, із початку п’єси виглядав, як справжній наречений, його срібний костюм, та яскрава зовнішність повністю співпадали із образом коханого Зербінетти.
Артем Куц у ролі Арганта – батька Октава, надзвичайно органічно виглядав в образі довірливого та кумедного персонажа. Його гра не раз викликала щирий сміх у глядацькій залі.


Також надзвичайно талановито зіграли Олександр Мєховський - слугу Селівестра, та Вероніка Дарієнко – няньку Неріну . Маленькими штрихами, вони тільки доповнювали барвисту, за сюжетом, палітру п’єси.
Наймолодшим актором на сцені був вихованець студії «Рампа» - Михайло Бабіч. Він, у ролі Карла-пройдисвіта, постійно допомагав головному герою Скапену. Та дуже професійно впорався із задачею, адже за змістом, йому випало немало тексту.


Комедія Мольєра, як свідчить режисер постановки Олена Назарук, в її душі поселилася вже давно, складну за змістом, костюмовану  п’єсу зіграти непросто. Аби навчитися всім тонкощам, того, як говорили люди в ті часи, як вони рухалися, ходили, тримали себе, актори не раз переглядали костюмовані художні фільми.


Спеціально для вистави були пошиті костюми епохи класицизму, перуки, аксесуари - все це потребувало індивідуального підходу. В історії «Рампи» це перша подібна вистава. Взуття для спектаклю замовляли у Львові.
Генеральний прогін п’єси відбувся напередодні – в середу, 3 квітня. На ньому не був присутній головний суддя –директор ПК «Дружба» Петро Кутинець, вперше роботу свого колективу він побачив саме під час вистави, проте після перегляду залишився повністю задоволений.


Відому п'єсу видатного комедіографа  Мольера "Скапен - штукар" було поставлено на всіх європейських театральних підмостках, а також в Росії та Україні.  Театральна трупа ПК "Дружба" гідно приєдналася до переліку відомих творчих колективів, які в своєму репертуарі мають цю класичну фарсову п'єсу. 

 
 
Яндекс.Метрика