Re:пост

joomla

Як южненський порт руйнує бюрократичну систему, впроваджуючи ІСПС

IM0-q_GhulQ.jpg — 93.74 KбВ Україні з 1-го серпня вступає в силу постанова Уряду щодо запровадження на митниці «Єдиного вікна». Тепер всі контролюючи органи, митниця, відповідні міністерства мають бути об'єднані єдиною електронною системою, яка в рази скоротить час митного контролю, витрат на це, мінімізує корупцію. Порт «Южний» з 2015 року впроваджує аналогічну систему – ІСПС, яка, як свідчать спеціалісти, економить час перебування суден в акваторії, мінімізує документообіг, прискорює процес навантаження судна.

Система Єдиного вікна спрямована на створення умов для торгівлі з максимальним уникненням корупційної та бюрократичної складової. Оскільки при оформленні товарів на митницях, завдяки Єдиному вікну, зменшується кількість процедур перевірки, мінімізується людський фактор під час проходження товару через митницю. Єдине вікно передбачає наявність централізованої бази даних, і переводить процес подання документів у електронний формат. Доступ до цієї бази даних є як у митних так і у контролюючих органів. Досліджують аналітики Інформаційної кампанії «Сильніші разом!»

Як працюватиме Єдине вікно в Україні?

За дослідженням менеджера та керівника митної практики PwC Україна - Дениса Шендрика, на сьогодні в Україні більше 90% митних декларацій обробляються в електронному вигляді. Митні брокери можуть ефективно працювати і швидко їх закривати. Проте велика кількість супутніх державних контролюючих структур, таких як санітарно-епідеміологічний контроль, фітосанітарний, ветерінарно-санітарний, екологічний, радіологічний – працюють по застарілій системі. Постанова № 364 була прийнята, щоб зобов'язати всі відповідні структури працювати через новостворену електронну систему Єдиного вікна.

Єдине вікно має працювати таким чином, щоб дозвільні органи були зобов'язані протягом 4 годин з моменту отримання електронного повідомлення і необхідних сканованих документів від клієнта, винести рішення, щодо розмитнення товарів. Якщо рішення не винесено протягом цього часу, то воно приймається автоматично та вноситься до інформаційної системи з детальним обґрунтуванням. Також вноситься інформація про дату та час проведення огляду товарів чи відбору зразків, якщо у цьому є необхідність.

Виглядає Єдине вікно, як звичайна електрона програма, яка розрахована на взаємодію клієнта та бази даних в Інтернеті. Веб-інтерфейс Єдиного вікна розроблятиметься на базі відповідних систем Міністерства доходів і зборів. Після закінчення розробки доступ надаватиметься сторонам безкоштовно разом з електронним ключем ідентифікатором користувача, дослідили експерти Інформаційної кампанії «Сильніші разом!»

14067968_423088747861836_2358615918257765692_o.jpg — 61.13 Kб

Фото Віктора Красюка

Чи існує Єдине вікно в морському торговельному порту «Южний»?

Южненський порт впровадив аналогічну Єдиному вікну систему у 2015 році. Провідником цього процесу стала ДП АМПУ «Южний» (державна структура - філія Адміністрації портів України).

Система ІСПС, яка працює в Южненському порту, представляє з себе організаційно - технічну систему, яка дозволяє накопичувати, перевіряти, обробляти, зберігати і передавати в електронному вигляді інформацію і документи, необхідні для здійснення прикордонного, митного та інших видів контролю, оформлення товарів і транспортних засобів відповідно до законодавства України про електронний документообіг.

АМПУ «Южний» була поставлена задача впровадити ІСПС - систему, яка має унеможливити корупційні схеми, спрощує процес оформлення контейнерів, мінімізує контакт бізнесу з контролюючими та державними органами. А також переводить систему з паперових на електронні носії.

З 2014 в Южненському порту перестала існувати так звана «вільна практика», яка передбачала перший доступ на судно контролюючих органів: митників, прикордонників, санітарного контролю, що затримувало процес навантаження судна мінімум на 2 години. І тільки потім на борт суден мали підніматися агенти, сервеєри (інспектори), експедитори – спеціалісти, які відповідають за якість відвантаженої продукції, її кількість, стан команди та строки простою в акваторії, що коштує чималу суму для вантажовласника.

Як виглядає програма ІСПС?

Електрона програма ІСПС – це таблиця, в якій диспетчери АМПУ, агенти, перевіряючи органи, бачать інформацію про судно, яке має зайти в порт. Користуючись спільною електронною базою представники контролюючих органів отримують повну інформацію від агентів і згідно цього впроваджують дії, щодо контролю чи відмовляються від нього. Агент має внести інформацію про судно за 24 години до його приходу в акваторію порту. Якщо за 4 години інформація та документи не були надані – програма блокує доступ судна. Проте частими є ситуації, коли інформацію про пароплав неможливо отримати у електронному вигляді з-за того, що судно просто вже давно не відповідає сучасним вимогам. Тоді процес затягується і агент має по старому принципу надавати документи вручну, на це витрачається більше часу і клієнт – вантажовласник втрачає гроші.

IMG_4506.JPG — 98.60 Kб

Як працює програма ІСПС в Южненському порту?

Після впровадження постанови 491 від 8 вересня 2015 року, як розповіли в диспетчерській ДП АПМУ «Южний», робота повністю змінилася. Завдяки програмі ІСПС контролюючи органи першими майже перестали підніматися на борт судна.
Як розповіли в порту «Южний» система ІСПС виглядає так:

- Існує єдина програма, по якій працюють агенти, контролюючи органи та диспетчери АМПУ Южний. В цій програмі є необхідна інформація про судна, які заходять в порт. Всю необхідну документацію, щодо реєстрації судна в порту мають також і контролюючи органи. Якщо не має зауважень для контролюючих органів, в програмі навпроти назви судна з’являється зелена відмітка - вони не піднімаються на борт, а користуються тільки тією інформацією і документами, які для них надали агенти. Але, якщо представники контролюючих органів вбачають, що судно має бути перевіреним по причині того, що воно прийшло з країни де іде війна, є епідемія – у програмі виникає жовта відмітка – додаткової перевірки воно потребує. Червона відмітка у програмі затримує роботу повністю – на судно ніхто окрім представників СЕС не піднімається – всі чекають висновку цих спеціалістів, і вже тільки після цього приступають до своєї роботи та починається навантаження. Майже половина суден, які потрапляють в Южненський порт підпадають під жовтий колір відмітки, то ж, все ж таки, перевірки відбуваються.

Диспетчери порту кажуть, що кількість часу від заходу в порт та початку навантаження все рівно зменшилася удвічі.

IMG_4521.JPG — 96.63 Kб

Проте далеко не всі агенти, які працюють в порту задоволені цією програмою. Вони кажуть, що ця система краща за попередню, проте далеко не ідеальна. Документообіг, який все рівно існує не економить час роботи. Перевіряючи органи часто затримують роботу агентів, тому що, все ж таки, наполягають на перевірках.

Чому це відбувається і чи задоволені представники контролюючих органів системою ІСПС в Южненському порту, розповів директор лабораторного центру міністерства охорони здоров'я на водному транспорті - Микола Голубятніков.

Він відзначив, що всі транспорті засоби повинні бути безпечними. В кожному порту є санітарно-карантинний контроль, задача якого виключити ризики для здоров'я населення. Адже судна, які заходять в акваторію порту з країн де можуть бути епідемії, чи можуть нести екологічну небезпеку - мають бути детально перевірені, адже це напряму загрожує життю людей, які спілкуються з командою. Нова система ІСПС, по якій южненський порт працює рік, є ефективною для спеціалістів, які контролюють та перевіряють, тому що мінімізує документообіг і повністю переводить роботу в електронний формат:

 - ІСПС нас повністю задовольняє, за винятком непорозуміння з агентами, але це тільки початок шляху, сподіваємось, що надалі непорозуміння будуть вирішені. Ця система прискорює процес завантаження суден, ми з цим згодні, але це прискорення не повинне створювати загрозу громадського здоров'я. Не повинно бути так, щоб хтось отримав радіаційну, токсичну загрозу. Ми отримуємо інформацію від агенту, який надає морську санітарну декларацію, нас цікавить морське судове свідоцтво, також, якщо судно в тропіках, повинен бути список щеплень екіпажу, данні про вантаж. Все це робиться в електронному вигляді. Якщо інформація не задовольняє і ми бачимо загрозу на судні, на борт піднімаються лікар карантинного відділу, спеціалісти і проводять перевірки, якщо виявляється, наприклад, хвора людина, викликаються лікарі, інфекціоністи. Детальної перевірки належать судна західної Африки. Саме там є загроза лихоманки, Еболи, малярії тропічної. На суднах не має лікарів, які б могли диференціювати хвороби. Коли ми увійшли у систему ІСПС – ми видихнули з полегшенням, тому що почалась робота по радіофікації суден, почала роботу електронна система зв'язку з суднами. Тепер ми має можливість полегшити участь адміністрації суден в процесі постановки суден до причалу. Є недоліки у цьому питанні - багато капітанів, наприклад китайського флоту, роблять спотворення в документації, яку дають через агентів, десь відсотків 30-35 потребують корекції, ми маємо до них претензії. Наші лікарі піднімаються на судно і перевіряють інформацію, яку надав нам агент – правда чи неправда, коли були аналізи води останній раз зроблені, чи як була зроблена система очищення води, якщо вона є на судні. Ми це обов'язково перевіряємо, - розповів директор лабораторного центру міністерства охорони здоров'я на водному транспорті - Микола Голубятніков.

T4sdfRXndwA - .jpg — 79.20 Kб

Фото Віктора Красюка

Світова практика Єдиного вікна:

Практика Сингапуру: завдяки системі TradeNet кількість копій документів, що надавались на митниці, з 35 зменшилась до 1. За рік опрацьовується біля 9 мільйонів подань на торговельні дозволи (30 тис в день!) 90% з яких – у десятихвилинний термін.

Фінляндія: багатофункціональна система PortNet – єдина для учасників торгівлі морем, радикально скоротила потребу у заповненні та обробці паперових форм. На сьогодні понад 99% усіх форм обробляються через Єдине вікно. Варто відзначити, що законодавство ЄС значно вплинуло на правову структуру системи Єдиного вікна у цій країні, однак Фінляндія суттєво його адаптувала до власних реалій.

США: впроваджується Автоматизоване комерційне середовище (Automated Commercial Environment – ACE), що має до кінця грудня 2016 року розгорнути основні функції з обробки торговельної інформації і стартувати як система Єдиного Вікна. 188 з 200 найбільших подавачів товарів на експорт користуються системою у 90% усіх звернень.

Користування системою в Світі є добровільним і безоплатним. Розробкою займається державна структура і розрахунок іде на те, щоб отримати значні заощадження, а не прибутки від користування нею.
Наприклад в Азербайджані завдяки системі Єдиного вікна час оформлення вантажів становить 15-20 хвилин.
Витрати на впровадження Єдиного вікна значно відрізняються у різних країнах та залежать від типу системи та меж її покриття.
У Фінляндія, Німеччині та Малайзія витратили приблизно по 4 мільйона доларів.
Корея інвестувала близько 5 мільйонів доларів у митницю та 8 мільйонів у торговельну мережу.
Фінансування програми здійснюється в різних формах: з державної скарбниці (Фінляндія, Корея, Швеція, США, Македонія, Азербайджан, Філіппіни), приватним інвестором (Німеччина, Гватемала), або публічно-приватним співробітництвом (Гонконг, Японія, Малайзія, Маврикій, Сенегал та Сінгапур). Послуги системи можуть надаватись як на платній, так і на безоплатній основі. За дослідженням Інформаційної кампанії "Сильніші разом!"

n4yG-GK0RK8.jpg — 83.01 Kб

Фото Віктора Красюка

Южненський порт згідно закону має теж перейти на систему Єдиного вікна. Як розповіли у керівництві ДП АМПУ «Южний» зараз відбувається процес узгодження необхідних документів. 

 
 
Яндекс.Метрика