Re:пост

joomla

Український розмовний клуб, відома журналіст та громадський діяч і мистецтвознавец Володимир Островський зустрілися в Одесі аби поговорити про вічне!

Зустріч із Українським розмовним клубом Одеси, Ольгою Герасим'юк та Володимиром Островським - відомим мистецтвознавцем та мовознавцем Одещчини, відбулася під час негоди у суботу 23 березня.

Зміна погоди не завадила гостям послухати майстра слова, у його рідному музеї "Західного і Східного мистецтва". Поділитися своїми враженнями від першої зустрічи із відомою, талановитою людиною захотіли активістка клубу, відома в Одесі, як автор креативного балкону на вул. Дерібасівській - Вікторія Сибір, а також відомий журналіт, автор телепроектів, політик, громадський діяч - Ольга Герасим'юк.

Вікторія Сибір: 

"Вже протягом двох місяців в Одесі працює Український розмовний клуб – організація, що має за мету удосконалення української мови одеситів. Зустрічі відбуваються у формі уроків та дискусій, де кожен бажаючий має змогу не тільки висловитись з приводу цікавої теми, але й навчитись робити це грамотно і вишукано. Зустріч клубу відбулась у новому лекційному форматі. Замість звичних посиденьок за кавою, диктантів та орфографічних правил на відвідувачів чекала музейна подорож до леонардівської Флоренції часів Відродження. Лектор, відомий український мистецтвознавець Володимир Іванович Островський, перетворив лекторій музею Західного і Східного мистецтва на майстерню да Вінчі, де калейдоскопічно змінювали одна одну події життя мистця. Але не тільки про мистецтво говорилось в суботу. Островський згадував забуті українські вислови та вчив відрізняти усмішку від посмішки, не плутати митця з мистцем й знаходив українські аналоги до запозичених з французької та англійської слів. Справжнім витвором мистецтва була та лекція, де надзвичайно цікаві розповіді переплітались із блискучою грою лектора, бо як ще можна розповідати про майстрів Відродження?"

Ольга Гераси'юк: 

"Я много десятилетий читал лекции на русском языке. А сегодня, будучи современным человеком, я отримав виклик - і я приймаю його! Говоря по-одесски ,- " а слабО тебе,Островский ,прочитать лекцию о Леонардо да Винчи на украинском языке? - а не слабО!!!

І Островський дав шикарне шоу: Він був артистичний і дотепний, він літав над пошарпаною залою Музею Західного та Східного мистецтва, приземлявся біля допотопного проектора слайдів, натиснути, чорт-чорт-чорт! кнопку- прилад гальмував, бо був ветхий - і по-старечому плювати хотів на команди пульту управління.

                                                   

Островський питав, чи знаємо ми, чому цей геній да Вінчі, франт і свій серед знаті, ненависний до простолюдинів і нелюблений ними, чому цей допущений до золотих чаш обранець не мав освіти? І як йому, незаконнонародженому, було ото все життя боротися з цим своім комплексом?Островський просив знайти синонім до слова " байстрюк" і тішився, що згадав необразливе, на його погляд, - " нагуляний" ( він щасливо посміхався й питав - ну , правда, ж це якось ніжніше, ніж французьке " бастард"?):)))) Він питав - і чому він, Островський, не називає його художником? І що про це казав сам Леонардо? Що на лиці у Джоконди - " посмішка" чи "усмішка"?

Він закликав не дивитися телевізор, де сьогодні не знають різниці між словами. І що таке " ошатний" - питав він? І показував, як, на відміну від " ошатно вдягненого" Леонардо, вилазив із своєі майстерні зігнутий, брудний і смердючий Мікельанджело. 

                                                   

Островський гостросюжетно порівнював Ісусів на " мадоннах бенуа і літа", закликав придивитися, який буває особливий і однаковий погляд у всіх на світі немовлят, яких годують груддю. Спускаючись із високих тенорових нот до нижнього "до", він попереджав, що малий Ісус, який дивиться так дивно з-під груді "Мадонни зі щиглем", зараз так тривожиться, що, певне, нарешті, задавить того бідолаху-щиглика, якого й так уже по-дитячому немилосердно здушив у пухкенькій ручці...
Він розповів, чому, якби французькі солдати не були такі тоді тупі варвари й не розстріляли Леонардову глиняну заготовку гігантськоі кінноі статуі одного його знайомого герцога, Мідний вершник був би проти нього шмаркатим малюком...

                                                  
Островський просто закрутив у вихорі свого блискучого монологу, просто не лишив іншого вибору, як слухати його прекрасну мову, шукати розгадки у його лукавих запитаннях й мати конкретну відповідь на " Что, господа, нужно нам, чтобы научиться языку? - вы совершенно правы! Погружение!!!"
Я би показувала його по якомусь " головному каналу краіни" ! ...А найбільше зараз би так хотіла дослухати його історію до кінця - він перервав іі в найцікавішому місці!

                                                

 

Певне, треба прилетіти в наступний четвер до Одеси, знову купити квиток і далі " погрузиться"... Не могла пропустити рідкісноі удачі познайомиться з ним, відомим одеським мистецтвознавцем Володимиром Івановичем Островським. Він так мені на це все сказав : " что будет дальше? Да очень просто - приезжайте в четверг!а я скажу своей маме, "що ви прибудете"
І скільки, справді, до тоі Одеси із Києва? Раз - і ти щасливий. А квиток коштує всього 5 гривень... А мені це все не приснилося - я ось щойно приземлилася в Києві в повній свідомості, в добрім здравіі і з провітреною душею.

                                                                        

 
 
Яндекс.Метрика