Re:пост

joomla

Южненці підтримали Євромайдан та вийшли у неділю на площу.

Жителі Южного вирішили також підтримати Євромайдан. У той самий час, коли в центрі  Києва збиралися люди на підтримку євроінтеграції, южненці зібралися на площі біля нижніх фонтанів. Оголошення про збір розмістили у соціальних мережах в Інтернеті.  Олександр Спинакі, який поширив меседж  в Інтернеті,  прийшов із друзями першим і сподівався що, хоча б 20 чоловік прийде підтримати ідею. Згодом народ почав підходити і загалом зібралося близько 30 осіб.

 

- Я вважаю, що акція успішна. Людей прийшло досить багато, як на Южний. Люди в нас байдужі і залякані, і це вже подія велика. Ті люди, які сумнівалися, вони можуть активніше відреагувати на цю подію і почати активніше щось робити для громадськості. Навіть якщо ми в такій кількості зібралися, то це вже дуже добре, якщо це матиме розголос  та повідомлення, - розказав Олександр Спинакі - В кожному з нас, в кожному українці, вже виховали страх до влади. Це і репресії  і утиски, тобто влада – це вже тваринний страх кожної людини, вихований змалечку. Ми стоїмо тут, щоб своїм прикладом змінити цю ситуацію, зламати. Можливо сьогодні стільки людей, а завтра, на ще якійсь патріотичній акції, буде стояти набагато більше людей. З кожним разом нас стає більше.

Що ця акція в Южномо може змінити щодо Євросоюзу?

-  Більше впливає акція, яка робиться зараз в Києві. А змінити вона може щось, перш за все, у свідомості людей.

 

- Мені дуже приємно, що наші випускники організовували цей майдан і було б незрозуміло, якби я їх не підтримав.  Я можу їх або підтримувати, або – ні, в залежності від політичних поглядів. Але тут немає політичних поглядів, тут є відношення людей до себе і необхідність показати вищому керівництву держави, що вирішувати за кожну людину, Президенту держави чи Прем’єр-міністру, ми права не давали. Нас сьогодні мало, але, думаю, що далеко не всі вийшли люди. Можливо, частина боїться або немає досвіду громадянського поступку. Мені віриться, що і місто Южне в цьому відношенні зміниться, хотілося б щоб тут було стільки ж людей, як в Києві, - розказав Тарас Прокопечко, який також прийшов підтримати євромайдан

 

- Можно проаналізувати як ми живемо. Чи ми довіряєм судам, прокуратурі, чи ми довіряємо самі собі. Мені здається, що в цьому болоті і ми самі колись так замазуємося, що не зможемо потім ні відмитися, ні відбілитися. Думаю, що люди просто хочуть не стільки для себе, скільки для своїх дітей, онуків зробити кращі умови.

Вам доводилося стикатися з тиском з боку влади через свої погляди і ось такі виходи на акції?

-  Ні. Я не дозволяю. Спроби були, але я не дозволяю нікому  впливати на мої політичні погляди. Є моє право конституційне і я вільна людина.

 

Акція проходила без політичних знамен – лише прапори України та Євросоюзу. Прапор Європейського союзу активісти виготовляли вдома самостійно: на тканині гуашшю намалювали зірочки, зазначили, що навіть фарба ще не висохла.

-  Моє серце зараз в Києві, тому що це центр України. Але я хочу підняти оцей дух тут. Дома ж всі говорять «та скільки ж можна так жити», «ми достойні кращого життя» або «треба йти в Європу»,  але все-таки  важко вийти. Я думаю, що це такий приклад - так, виходьмо на вулиці, говорімо, стаємо, дійсно, громадянським суспільством міста. Ми маємо вирішувати свою долю. В якихось моментах треба переступити не стільки навіть байдужість, як страх, який закрався, того що століттям знищувалася ця свобода, - учасниця акції Олеся Чайковська.

 

Більшість людей южненської акції вийшли у знак солідарності із людьми, які стоять в Києві, дехто хотів таким чином показати і місцевій владі, що люди, в разі чого, готові відстоювати свої права, інші своїм прикладом намагалися показати решті, яка залишалася вдома, що не варто боятися.

- Я прийшла підтримати своїх друзів, по-перше, тих, хто в Києві і тих, хто сьогодні в Южному.  Мені подобаються слова Шевченка: «В своїй хаті, своя правда». Я хочу, щоб в Україні була своя правда. Мені подобається напрямок євроінтеграційний, але я розумію, що ми самі повинні щось змінювати. Я вважаю, що всі повинні змінювати ситуацію навколо себе, тільки того я тут. А взагалі, я вважаю, що ми повинні шукати підтримки не десь, а один в одного, ми повинні гуртуватися і створювати своє сильне суспільство, не чекати, що нас врятує чи Європа, чи Росія, чи ще хтось. - Лариса Дем’янишина

 

- Треба мирними акціями долучати до себе людей. Ті люди, які сьогодні вийшли, вони вийшли самі, не за гроші. Вони підтримують і бачать реально, що Україна має йти до Європи. Може, інші люди це побачать і зрозуміють, і також підтримають, - розказав Яків Чайковський, учасник южненського євромайдану -  Деякі люди хотіли вийти, але не змогли, деякі наші южненські патріоти поїхали до Києва, були в п’ятницю в Одесі.

 

 

- Я  пришел, чтобы показать, что в Южном тоже есть небезразличные люди, а не только на Киеве все зациклены.  Львов вообще явный пример. Если обратить внимание, тут,  в основном, молодые люди, которые понимают, что им жить дальше в этом всем, - учасник акции Максим Самойлов -  Такие собрания для того, чтобы изменить общую ситуацию, более  важны, конечно, когда они в Киеве. Но в Киев доехать сейчас тоже очень тяжело, и не по финансовой причине, а потому что уже и елку там ставят, и транспорт разворачивают.

 

-  Я прийшла сюди, тому що мене хвилює і доля моя, і моїх батьків, дітей майбутніх. Вийшла, бо зараз мій тато в Києві стоїть, вийшла бо мені болить, бо глибоко в серці я відчуваю, що зараз нам потрібно згуртуватися і, хіба що, так ми покажемо якийсь результат і покажемо власну силу, - розповіла Ксенія Юркевич, учасниця южненського євромайдану.

- Як тато відноситься до того, що ви наслідуєте його у таких заходах?

-  Це не просто якесь сліпе наслідування. В мене діду сидів. Я думаю, що в нас це спершу пройшло через свідомість, а потім вже через певне наслідування. Я думаю, що він пишається своїми дітьми.

-          Не страшно виходити?

-          Коли батьки в свій час, в часи помаранчевої революції не боялися, то я тепер навіть собі не допускаю думки, що я можу боятися, мені б було соромно.

-          Як друзі ставляться до такого вибору, чи не засуджують?

-          Тут багато моїх друзів, але друзі є і пасивні. Ми з ними дискутуємо на ці теми. Але якщо вони протилежно налаштовані, то важко з ними говорити.  Але спілкуємося.  Деякі засуджують мій вибір, але мене це взагалі не хвилює. Я бачу потребу тут стояти і чому їхня думка має впливати на мене, якщо я маю позицію?

 

Що робили на акції?

Люди, які вийшли на южненський євромайдан, перш за все, познайомилися, адже досі дехто спілкувався один з одним лише в Інтернеті. Акція мала мирний характер – люди просто спілкувалися, обговорювали важливі для себе питання, обмінювалися контактами, планували  наступні свої дії, жартували, співали пісні.

Перехожі здивовано спостерігали за тим, що відбувається.

Один чоловік підійшов, аби подискутувати з мітингувальниками, адже в нього протилежна точка зору із тими, хто виходить на євромайдан.

Акція пройшла спокійно, ніхто не намагався спровокувати або перешкоджати активістам.

Тим часом в цетрі Києва зібралося десятки тисяч людей.

Фото: www.vedomosti.ru

 
 
Яндекс.Метрика