Re:пост

joomla

Сергій Гриневецький розповів «Re:пост» про «Народну партію», стосунки з Володимиром Новацьким та проблеми гандболу.

greniveckiy_1.jpg — 38.08 Kб

Сергій Гриневецький відвідав Южний у складі офіційної делегації під час святкування 35-річчя. Сергій Рафаїлович – народний депутат, член Партії регіонів. У період 1998 до 2005 років очолював Одеську обласну адміністрацію. Є президентом Федерації гандболу Одеської області. Відомо також, що Сергія Гриневецького та Володимира Новацького об’єднує давня дружба. Проте останнім часом Сергій Рафаїловіч рідко бував у Южному на урочистих заходах. «Re:пост» зустрівся з українським політиком відразу після урочистого концерту і спитав чому так сталося. Крім того, ми спитали про перспективи «Народної партії», чому фірму «Хлібна гавань» пов’язують з його іменем та які проблеми існують в українському гандболі.

   - Сергій Рафаїлович,  в багатьох Інтернет-виданнях вийшло ваше інтерв’ю, в якому Ви розповідаєте про те, що «Народна партія» може відновити свою політичну діяльність.

-  «Народна партія» провела засідання політвиконкому, де розглянула питання своєї подальшої роботи. Було зазначено, що партія переживає кризу. Вона викликана, в першу чергу, тим, що сьогодні багато наших фахівців, наших членів партії запрошують до роботи у виконавчі структури, але за умови, що вони переходять в правлячу партію. Зрозуміло, що в сільській місцевості десь працевлаштуватися людині неможливо і це вимушена дія. Ми ставимось до цього абсолютно спокійно. Більше того, ми є коаліцією. І представники політичної сили, які представляють «Народну партію» в містах, районах, області – ми входимо до більшості, яку створила «Партія регіонів». Відверто, скажу, що в «Народної партії» кризова ситуація з фінансуванням. Давайте відверто говорити, сьогодні наші політичні партії – це бізнес проекти. Як правило, за кожним бізнес-проектом стоять потужні фігури, яких називають олігархами, а депутат – це як члени парткому цих олігархатів.

-   Справа в тім, що наша програма і наші заяви, дії, на жаль, не сприймались на той час однією більшістю, другою більшістю. Але життя показало, що ми попереджували події. А до нас не дослуховувались, на жаль. Ми прийняли рішення обговорити ситуацію в своїх організаціях з тим, щоб потім визначитися, які наші дії: або ми продовжуємо існувати і на яких умовах, або ми об’єднуємося. Але, я хочу сказати, що ми з цією опозицією, яка зараз є, не можемо об’єднатися. Якщо об’єднуватися, то з провладною силою і на яких умовах. Або… вільне плавання.  

-  Це об’єктивні процеси в нашому суспільстві. У нас немає політичної структуризації суспільства, воно тимчасове, в залежності від лідерів. Навіть від харизми лідерів. А будь-який лідер крім харизми повинен мати ще й політичну біографію.

Євроітеграція не була першим пунктом  програми Партії регіонів. Проте ми бачимо, що, всупереч цього, зараз ці процеси в Україні найбільш активні.

-  Це не було, дійсно, першим пунктом, але це було в програмі Партії регіонів. Є окремі депутати, які обирались по мажоритарним округам – вони йшли зі своєю програмою і перемогли. То вже їхні стосунки з виборцями, і їхні стосунки з вищим керівництвом. Але є закон внутрішньої і зовнішньої політики, який був схвалений ще в минулому скликанні, абсолютною конституційною більшістю. Друге, є послання президента до Верховної ради, яке сьогодні, відповідно до закону, визнається як норма Указу президента, а Укази президента мають виконуватися на всій території України. Більше того, є об’єктивні причини, пов’язані з тим, що сьогодні Україна має серйозний рівень політичного становища і його потрібно розумно використати. Використати так, щоб залучити максимальні інвестиції, а також можливості транспортних коридорів. Далі, дати розвиток малому та середньому бізнесу.

- Треба визначити ризики внутрішні і зовнішні. І з внутрішніх ризиків, це саме болюче питання, - це корупція, це депрофесіоналізація на всіх рівнях і не вирішенні питання земельної політики, енергозалежність. Ну, а на внутрішньому полі треба визначити національну ідею. Національну ідею Віктор Федорович Янукович визначив як соціальну справедливість. Ризики із зовні, по великому рахунку, зараз війни, це не ті війни які були 50 років тому. Це інформаційні війни, це кіберзлочинність. На зовнішньому полі ми повинні активізувати ситуацію, як країна, яка першою відмовилася від ядерної зброї. Так званий, Будапештський меморандум. І у своєму виступі президент на 68 сесії генеральної  асамблеї  ООН він на цьому акцентував увагу. Я ще три роки тому провів Постанову Верховної ради без ядерного статусу. Мова йде про те, що країни ядерної п’ятірки мають юридично закріпити нам положення Будапештського меморандуму. Тобто не буде економічного, політичного, територіального тиску на нашу державу.

-   Що стосується найближчих перспектив, ми зараз на етапі вирішення однієї задачі, яка з одним невідомим. Одне невідоме – Юлія Володимирівна Тимошенко. І далі це рівняння буде вирішено. Я переконаний, що такі фахівці як Кваснєвський і Кокс, уповноваженні Європарламенту, вони знайдуть формулу для того, щоб ми вийшли на підписання асоціації з Європейським союзом.

-   Ви давно не були у Южному на урочистих і офіційних заходах…

-   Я постійно приїжджаю на матчі з гандболу… А на урочистостях, так, давненько не був.

-   А де сьогодні були?    

-   Проїхали по місту. Мер показав нам нові будівлі, зараз прекрасна концертна програма. Я поспілкувався з керівництвом і порту, заводу, і «Дельта Вілмар». Я отримав велике задоволення, що місто процвітає. Але є одне невеличке попередження: 35 років – це коли молодість закінчується, починається зріла фаза. Тому треба подивитися на перспективу, в, першу чергу, це інфраструктурні об’єкти, це створення нової якості життя. Якщо говорити відверто, то тут стандарти високі, але ми ж ідемо в Європу.

В кулуарах говорять, що ви давно не приїжджали через те, що ви кілька років тому по-конфліктували з Володимиром Новацьким….

-   (*ред. - дивується) Боже упасі! Ніколи у мене не було з ним ніяких конфліктів. Ми доволі часто зустрічаємося в Одесі. Ми дружимо сім’ями. Та нє, це просто плітки. У когось це, мабуть, на умі.

Ще одне запитання з розряду неперевіреної інформації. Деякі Інтернет-видання оприлюднили матеріал про те, що у вас є намір купити КП «Южненська паляниця» через фірму «Хлібна гавань».

- Це якась дурниця. Інша справа, що мій брат будував завод на «Дельта Вілмарі». Але він займається будівництвом. Я читав про це. Я, навіть, зателефонував до Володимира Миколайовича, і спитав: «Що це таке?», він каже: «Перший раз чую…». Ну, я йому тоді сказав, як китайці говорять: «Не б’ють ногами тільки дохлу собаку».

А що це за фірма «Хлібна гавань» і чому її пов’язують з Вашим ім’ям?  

-  «Хлібна гавань» - це фірма, де працює мій брат і займається будівництвом. Після того, як вона побудувала завод на «Дельта Вілмарі», здали його в експлуатацію і все. Не більше того. Інша справа, що «Дельта Вілмар» зараз планує чергове будівництво, і Засновники підприємства хочуть, щоб «Хлібна гавань» знову його будувала.

І про гандбол. Зараз гандбол переживає не найкращі часи.

-  І не тільки гандбол, а всі види спорту переживають не найкращі часи. Це пов’язано з бюджетним фінансуванням. Бюджетне фінансування, як таке, відсутнє в федераціях. Все зараз на приватних компаніях. Ви ж бачите, що зараз спортивні клуби під крупними транснаціональними компаніями. По-перше, я хочу висловити подяку Морському торговому порту «Южний» за підтримку команди «Портовик». У мене є намір звернутися і до керівництва порту, і до Міністерства з тим, щоб гандбол, один з динамічних олімпійських видів спорту, було збережено в місті Южному.

 
 
Яндекс.Метрика