Re:пост

joomla

Пам'ятник Шевченко відкрили в Южному на проспекті Леніна. Ініціатори встановлення монументу на відкриття не прийшли

27 вересня, на День міста, в Южному сталася історична подія – відкриття пам’ятника Тарасу Григоровичу Шевченку. Погруддя розташоване на проспекті Леніна поблизу Парку кованих скульптур та Палацу культури «Дружба».

Церемонія пройшла  урочисто. Завдяки виступам творчих колективів Палацу культури захід набув театралізованого характеру. Артисти зачитали уривки із драматичних творів Шевченка, ансамбль бандуристів «Заграва» разом із хором «Берегиня» виконали пісні за творами великого Кобзаря.

Завершальним номером було виконання відомої композиції «Реве та стогне Дніпр широкий...».

У своєму виступі міський голова Володимир Новацький зазначив, що на сесії міської ради буде розглянуте питання щодо перейменування скверу навколо пам’ятника іменем Шевченко.

Чимало людей зібралося на відкриття пам’ятного знаку,  з сусідніх будинків люди за церемонією спостерігали з вікон.

Деякі южненці прийшли у національному одязі та із державним прапором.

Встановити пам’ятник Шевченко планували ще у березні на 200-ту річницю його народження, але через фінансові складнощі у державі, заблоковані рахунки казначейства, його відкриття перенесли на травень, а потім знову перенесли на невизначений термін.

Фото з архіву. Березень, 2014

І от на День міста Южного сталося довгоочікуване відкриття. З самого початку були ідеї встановити пам’ятник у повний зріст у виконанні відомого скульптора Ігоря Гречаника, але потім від цієї ідеї відмовилися через її високу ціну – 600 тисяч гривень. Вирішили встановити погруддя. Воно обійшлося бюджету у 69 980 гривень.

Виконав роботу одеський скульптор Сергій Володимирович Манило. Його одна робота вже давно стоїть в Южному – на території міської лікарні, він виконав скульптуру вагітної жінки.

Фото з архіву. Відкриття скульптури, грудень 2013.

На відкритті монумента Шевченко  в Южному автор погруддя не був представлений.

Не було на урочистій церемонії і самого ініціатора встановлення пам’яника Шевченку – Тараса Прокопечко, який очолював ініціативну групу щодо встановлення пам'ятника Тараса Шевченка в Южному.

Нагадаємо, що погруддя Шевченка, що відкрили на проспектіі Леніна, не перший пам’ятник Кобзареві в Южному. Цього року на подвір’ї четвертої школи, за ініціативи Тараса Прокопечко та при підтримці «Творчого клубу інтелігенції»,  був встановлений  пам’ятник Тарасу, виточений з каменю. Монумент неординарний та викликає неоднозначне ставлення до себе, але він випередив «офіційну версію» пам’ятника Шевченка.

 

Фото з архіву. Квітень, 2014 року.

«Rе:пост» поцікавився в Тараса Прокопечка, чому він не прийшов на офіційне відкриття погруддя, коли мав безпосереднє відношення до того, щоб цей меморіал там з’явився.

- Чому вас не було на відкритті пам’ятного знаку Тарасу Шевченку?

- Мене не було з двох причин. Я був там до того, як його встановлювали і був після того. В той час, коли відкривався пам’ятник Шевченку, я відповідав за те, щоб перевезти волонтерський ярмарок на підтримку військових в АТО. Тобто, я відповідаю за те, щоб його привезти і відвезти назад. Чесно кажучи, якщо і був би в мене час, то я би на відкритті не був би все одно.

- Чому? Ви ж були ініціатором його встановлення.

- Ми були ініціаторами створення і спорудження пам’ятника Тарасу Григоровичу Шевченку, і все, по суті, для цього робили. І старалися, щоб не спішити до цього терміну, з датами не спішитися, тобто, оскільки перший проект був дуже дорогий – 600 тисяч гривень, ми розуміли, що не зберемо такі кошти. Була складна економічна ситуація і ті люди, які пообіцяли нам (і порт, і завод), вони просто були не спроможні. І ті люди, які обіцяли, уже і не працюють в порту. Тому ми шукали інші варіанти, участь в конкурсі брали і одеські скульптори, але потім, на  одному із засідань комісії по святкуванню 200-річчя дня народження Шевченко, звідкись появилася інформація від голови комісії Дмитра Любівого, що погруддя вже закуплене в якогось одеського скульптора. Я на тому засіданні запитав, що це за скульптор, чого це робили без обговорення, скільки це коштує і на жодне з запитань Дмитро Любівий відповіді дати не міг. Знаючи, як скрупульозно влада відносилася до того, щоб встановити камінь на місті майбутнього пам’ятника, як ми обговорювали проект двадцятьма п’ятьма громадськими організаціями, тому що вони казали, що якщо не буде обговорень, то не будуть робити. Тому це мені здалося дивним і мені чомусь здається, що «попахує» такою дрібною корупцією за рахунок Шевченка. Там вклали гарну плитку. Я думаю, що там завеликі суми вкладені в плитку, а на Шевченка використали такий «пшик» один маленький.  Я не хочу нічого говорити про художні достоїнства пам’ятника, але мені здається, що це така скульптурка, яка мала би бути в кабінеті якогось культурного чиновника за плечима стояти. На площі отаке маленьке, навіть не бюст, а «бюстеня», я думаю, що не варте... Так як мер постійно заявляє, що місто Южне найкраще, що тут має бути все найкраще, то я вважаю, що такий Шевченко не достойний міста Южного. Тому, у зв’язку з тим, що вся комісія, яка була присутня, промовчала, вони чогось не побачили в тому ніякого приниження членів комісії, я просто не захотів з цими людьми бути в один день біля Шевченка. Я був біля пам’ятника Шевченку і до того, і після, і з колегами ми підходили після ярмарки, але з тими людьми я не захотів бути.

- Були варіанти інші на той момент, може за ті самі кошти?

- Тут зараз важко сказати. Я не знаю які кошти, суми я не знаю. Той київський скульптор, Ігор Гречаник, який планував виконувати 3 чи 4 – метровий пам’ятник Шевченко за 600 тисяч гривень, на революції на Майдані він виставив погруддя, виконане з того самого пам’ятника. І коли велася мова, що сума має бути десь до 100 тисяч, щоб не проходити тендери, він сказав, що готовий на цю суму працювати. Але я вже не хотів зв’язуватися зобов’язаннями перед скульптором. Я передав Дмитру Любівому номер телефону цього скульптора і сказав, що як хочете, щоб цю роботу робив скульптор відомий, видатний, то зв’язуйтесь. Вони цього не зробили.

- В подальшому ви будете проводити якісь заходи у новому сквері Шевченко?

- Я думаю, що будемо проводити. В нас є свій Шевченко. Ми будемо проводити щось і тут, і там. До Шевченка ніякого відношення ця ситуація не має. Просто в даний момент, при відкритті пам’ятника, я не хотів стояти з цими людьми, і мої колеги також не хотіли.

Фото з архіву. Серпень, 2014

- Як людина, я би хотів подивитися в очі скульптору, який це робив. В більшості випадків, тим більше, якщо скульптор одеський, то якось навіть негарно, коли відкривають твій пам’ятник, скульптор не був присутній. Може він хворів, може і оголошували, що скульптор не міг за поважних причин, але я думаю, що тут зовсім інше. Ми не проти погруддя, я особисто не проти, але ми будемо давати запит, щодо того, як воно було зроблено, за яку ціну, чи порушені були якісь законодавчі акти. Я просто думаю, що влада некрасиво поступила і її треба відучувати від того, щоб вона так поступала. Якийсь елементарний порядок, хоча б в цих речах, треба наводити. Шевченко буде стояти, будуть перейменовувати сквер, проспект Леніна знов лишать навіки, до тих пір, поки жителі міста Южного не поміняються.  При тому всьому, що такий високий рівень культурний і освіченості в місті, мені чомусь здається, що багато людей не відстало від глибокого села, де нема цивілізації, - Тарас Прокопечко, голова ініціативної групи встановлення пам'ятника Тарасу Шевченко в місті Южному.

 
 
Яндекс.Метрика