Re:пост

joomla

Влада, громадські організації, волонтери, фермери, "Автомайдан" - взаємодія і робота на прикладі Луцька

11256467_712928075485098_1146921333_n.jpg — 28.10 KбЯк живуть переселенці зі Сходу України у Луцьку, «Re:пост» дізнався з проекту «Схід - Захід: Редакції за обміном». Організатор - МГО «Інтерньюз-Україна».

Мета проекту – показати, що Україна єдина, незважаючи на відмінності; показати роль місцевих громад в інтегруванні переселенців, а також роль волонтерських організацій.
16 журналістів та редакторів зі Сходу та Півдня України, протягом чотирьох днів знайомились із волинським досвідом у питаннях допомоги постраждалим людям від АТО.

Микола Романюк – Луцький міський голова зустрівся з журналістами у міському адмінцентрі, який розташований на головній вулиці міста – імені Лесі Українки.

Саме в цьому місці проходить більшість з офіційних зустрічей голови Луцька.

В админцентрі можна за один день оформити біометричний паспорт без кілометрових черг, всім громадянам України. Саме в цей центр по телефону: 15-80, збігається вся інформація від мешканців міста.

Кожного ранку на стіл Миколи Романюка надходить звіт про все, що відбувалося за добу. Він знає де зламався ліфт, в якій трубі застрягла кішка, скільки собак у будинку для тварин, кому потрібна допомога з різних проблем.


Міський голова розповів про те, що головне для нього це  події, які точаться на Сході країни. Луцьк втратив 24 лучанина, для міського голови це сумна цифра, так розповів він журналістам. У Луцьку є алея почесних поховань, де навіки залишилися герої міста, які загинули в АТО.

Всього з Волині в АТО, на сході України, загинуло, за інформацією на кінець квітня, 106 чоловік.


15 квітня з Луцька поїхали діти з Волновахи, вони перебували в гостях у лучан на Великодні свята. Таку руку підтримки ініціювала луцька влада, аби здолати надумані перешкоди між Заходом і Сходом України, розказав Микола Ярославович.

Міський голова Луцька взимку сам їздив до Волновахи із гуманітарною допомогою для жителів міста та українських воїнів. У Волновасі, як розказав Микола Романюк, на його зустрічі із жителями міста, на гасло: "Слава Україні!", йому відповіли: "Героям слава", не так гучно, як хотілося, але все ж таки...
У Луцьку більше 700 родин тимчасових переселенців. 1111 звернулись до департаменту соцполітики міста.В областы більше 3700, за офіційними даними,  тимчасових переселенців. Це тільки офіційні дані, як свідчать самі переселенці, далеко не всі реєструються.

Міський голова доповів про те, що в Луцьку немає жодного гуртожитку, в який можна було б розселити жителів постраждалих в зоні проведення АТО. Всі колишні гуртожитки вже давно у приватній власності. Микола Романюк зізнався, що допомогти всім переселенцям із працевлаштуванням неможливо. Але дітей у садочки та школи розмістили.

                       

Єдине місце, де до 90 діб можуть перебувати 30 переселенців – "Обласний центр соціальної-психологічної допомоги". Але це тільки тимчасовий притулок для людей.

                       
Ніяких державних програм, як і в інших містах України, у питанні розселення переселенців ут не існує, розказав міський голова.
Як варіант доступного за ціною житла, волинська влада пропонує сільську місцевість. Про це розповів журналістам Володимир Гунчик – губернатор Волині.

Він розказав, що сільським громадам дозволено складати угоду із переселенцями на ті будинки, господарі яких тимчасово там не живуть (заробітчани, які поїхали за кордон.)

Громада села зв’язується із власниками будинків і  з їхнього дозволу розселяє людей у хатах. Також Володимир Гунчик сказав, що саме в 2015 році, як ніколи, на Волині відбулися позитивні зміни у бюджетному питанні, його збільшено на 27-30%.

                       
Ті переселенці, яким не підходить сільська місцевість, змушені миритися з умовами, в яких вони можуть жити на ті гроші, які тимчасово виплачує держава та які заробляють самі.

Про це розповіла голова громадської організації «Переселенці Криму та Донбасу»  Олена Черенкова. Вона розказала, що ніяких ілюзій немає. Люди, які не спроможні платити по 2 – 3 тисячі гривень за квартиру, живуть у скрутному становищі місяцями, чи їдуть додому.

                      

З квітня 2014 року, коли тільки почали приїжджати перші переселенці зі східних областей на Волинь, їм надавались жахливі умови для проживання, розповідають вони. Але люди все терпіли і не скаржилися. Активні жінки об’єдналися разом в громадську організацію і самі координують процес допомоги тим, хто на собі відчув розставання з рідним краєм і повну зміну життя.

                      

Волонтерських рух дуже потужний на Волині. В Луцьку працюють волонтери, які постійно допомагають переселенцям. Весною 2014-го року, як розповіли жінки- волонтери, вони збирали більше 500 адрес людей, де могли б розселити нових жителів Луцька. Але цей крок був тільки початком.

Телефони дівчат, які координували допомогу на Волині, як вони розповідали, були просто "червоні" від дзвінків, але допомогу намагалися надати всім, бо людей було дуже шкода.

Основна проблема – житло, була номером один минулого року, залишається актуальною і досі. Волонтери кажуть, що головне, що зараз можна зробить – шукати великі будинки у місцевості, які колись належали якомусь підприємству, а зараз пустують і там робити ремонт і розселяти людей – це буде більш ефективним, ніж сподіватися на зниження цін на житло чи державні програми...

Однією з унікальних розмов з журналістами була зустріч у будинку Обласної адміністрації Волині.

З журналістами говорили: Олександр Порожик – заступник голови обласної волинської ради, Микола Субудський - голова асоціації фермерів та депутат облради, Руслан Хоміч - заступник депутата обласної ради. Чоловики розповіли, яку роботу вони проводять у напрямку підтримки армії, гуманітарної допомоги переселенцям та про проблеми аграрного краю  Волині, які стосуються їх, як феремерів.

Як доповів Микола Собудський – президент асоціації фермерів України, кожного тижня від фермерів на Схід України їде машина зі всім, що необхідно армії. Зокрема, вони допомагають своїй (волинській) 51-й бригаді. А також родич Миколи бере участь у роботі організації «Чорний тюльпан», який доставляє загиблих українських воїнів на рідну землю.

Кожного дня, як розказав пан Микола, він доїть корову, а також восени та навесні обробляє свої 40 гектарів землі самостійно.

Волиняни, як професійні аграрії, боліють душею за землю. Як розказав журналістам Руслан Хоміч, останній рік для селян видався найстрашнішим,
тому що минулого року прем’ер-міністром Арсенієм Яценюком були внесені зміни у Податковий кодекс.

Внаслідок чого, у 100 разів була збільшена орендна плата на землю під сільхоз будівлями. Сума, наприклад, складає для звичайного фермера на рік від 380 до 500 тисяч гривень. Результатом стало таке – було вирізано 250 тисяч рогатої худоби на Волині, останнє рішення – не засіювати поля навесні.

Одним з найпотужніших громадських рухів в Україні є Автомайдан. В Луцьку, як у центрі українського патріотичного руху, він існує рік. Автомайданівці розказали журналістам, як вони працюють у напрямку допомоги армії, як борються із місцевою владою та її байдужістю.

Олег Бондарук - керівник Автомайдану розповів про те, що вони допомагають всім військовим, які до них звертаються. Так, як і скрізь, хлопці збирають гроші, купують їжу, одяг, необхідне обладнання.

Возять все це самі на лінію фронту. Також активно спілкуються зі всіма представниками Автомайданів України. Нещодавно вони здобули приміщення для офісу. Кожного тижня відправляють на схід країни машини з допомогою. Возили раніше фурами: по 5-7 тон, тепер возять 2-тониками, адже проблеми із дорогами.

Отже, знайомство журналістів Сходу і Півдня України із Волинню, організатори зробили багатогранним і цікавим.

Задачі  в напрямку допомоги переселенцям на Волині вирішуються з державних надходжень, небайдужих жителів Волині, європейських грантів, поки що не гарантують вирішенню головного – житлового питання в Луцьку.

Але в місті впроваджуються програми підтримки фондів з Європи. Підприємства, навчальні заклади міста тісно співпрацюють з Польщею, з якою вже є спільний бізнес.

Також Луцьк має 16 міст-партнерів з 9 країн світу: Біларусія, Литва, Греція, Китай, Грузія, Німеччина, Туреччина, Польща, Чехія. Планується проект зі Швецією, Нідерландами. Але це не просто зустрічі, громади намагаються відряджати школярів, студентів на стажуванням у країни-партнери.

У 2015 році бюджет Луцьку становить 1 мільярд гривень 137 мільйонів гривень.

В Луцьку виграли грант на 1,5 мільйона євро для облаштування Зоопарку. Гроші підуть для створення природних умов для ведмедів та левів. А також планують вдосконалити саму зону зоопарку.

Зараз отримані гроші на проект «Палата для важко опікових хворих», а також, на додачу, отримали реанімобіль.

Приділяється в місті увага впровадженню енергоощадних технологій. Разом з європейським банком «Реконструкції і розвитку» і фондом "Чистих технологій" впроваджується проект з модернізації системи центрального опалення в місті Луцьку, це кредит - 10 мільйонів євро на 13 років і грант на 4 мільйони євро.

І це далеко не всі проекти, які працюють у місті, додаючи кошти в міський та обласний бюджет, допомогаючи всій країні у скрутні часи.

 
 
Яндекс.Метрика