Re:пост

joomla

Як "хворіє" українська медицина і чи є в неї шанси на одужання – міркують спеціалісти.

IMG_6050.JPG — 85.94 KбРеформують українську систему охорони здоров’я вже не один рік. Проте поки що тільки на словах. Нова команда МОЗ активно взялась до справи і обіцяє, що у 2017 році реформа відбудеться. Автономізувати медичні заклади, дати можливість українцям отримувати якісну медичну допомогу, а лікарям достойну зарплатню – основна ціль цього процесу. Проте, чи відбудеться задумане в реформі у 2017 році – велике запитання. «Re:пост» спитав у головного лікаря Южного - Романа Лиманського, що він думає про реформу медицини.

«До тих пір, поки в нашій країні зарплата кваліфікованого хірурга буде дорівнювати зарплаті двірника, до тих пір наша країна буде створювати проблеми, як системі охорони здоров'я, так і самій країні» - Роман Лиманський – головний лікар Южного.

IMG_6040.JPG — 86.59 Kб

Що говорить статистика про охорону здоров’я в Україні?

Соціологічне дослідження КМІС (Київського міжнародного інституту соціології) демонструє, що, на думку українців, по корупційності наші медичні заклади посідають 5-6 місця, пропустивши вперед лише силові та правоохоронні структури. За дослідженням ситуації в Одеській області за серпень - вересень 2015 року, більше 76% жителів, хоча б, раз на рік стикаються із проявами корупції. На думку опитаних, найбільш корумпованими на Одещині є поліція, прокуратора, ДАІ. Медичні заклади на Одещині по корупційності посіли 4 місце. Загальна цифра українців, які стикнулися із корупцією по країні – 65%.

Дослідження Світового Банку свідчить про те, що показники смертності серед дорослого населення в Україні вищі, ніж у її найближчих сусідів – Молдови і Білорусі, і є одними з найвищих для чоловіків не лише в Європі, але й у світі. Основними винуватцями кризової ситуації зі смертністю в Україні є - неінфекційні захворювання і травми.

Дослідження підкреслює, що основуючись на кількості лікарняних ліжок та ліжко-днів, інфраструктура охорони здоров’я є роздутою, вона налічує понад 300 000 лікарняних ліжок і 2 400 лікарень. Це майже вдвічі перевищує аналогічні показники, наприклад, Іспанії – країни з майже однаковою з Україною кількістю населення.

Автономізація медичних закладів, якими будуть наслідки:

Одним з методів напрямків медичної реформи, є автономізація медичних закладів, яка має змінити принципи роботи лікарів та, звісно ж, і самі показники якості медичних послуг. Для цього, за даними аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», держава має почати поглиблювати закупівлю медичних послуг. Необхідно створити окрему структуру, так звану закупівельну агенцію. Вона має буде створеною вже у 2017, але наступного року агенція закуповуватиме лише послуги первинки. Поступово їй передаватиметься решта закупівель по мірі готовності надавачів послуг.

Після того, як держава отримує адекватну статистику по кількості наданих послуг і маршруту громадянина, можна адекватно оцінити роботу лікарень. Якісь можна оптимізувати, інші перепрофілювати. Наприклад, не треба стільки ліжок хірургічного профілю, але є проблеми з реабілітацією, розповідає експерт менеджер експертної групи з питань охорони здоров’я Реанімаційного пакету реформ – Олександр Ябчанка.

30567.jpg — 90.82 Kб

На фото: Олександр Ябчанка

Медичні заклади залишаться і надалі в комунальній чи державній власності, але стануть не пасивними установами, а підприємствами, з якими держава ( як раніше з окремими лікарями) буде укладати контракти.
Автономізація лікарень передбачає платити з бюджету за лікування конкретної хвороби тим лікарням і лікарям, у які прийшов конкретний пацієнт, тобто взяти за основу роботи не радянські нормативи, а живу людину. Але це можливе лише після прийняття відповідного законопроекту, де буде прописаною обов’язкова автономізація всіх медичних закладів. Наразі він прийнятий у першому читанні і там йдеться про часткову автономізацію.

Як ставляться до автономізації лікарі?

Головний лікар Южненської міської лікарні вищої категорії – Роман Лиманський переконаний, що процес автономізації для медицини – штука небезпечна:

«Автономізіція - це процес, який має відношення до розпорядження бюджетними коштами. Щоб ніхто не диктував, що ось це на зарплату, це на медикаменти. Раптом постане питання про те, що взагалі не потрібно отримувати медпрацівникам зарплату. Така ситуація вже була у 1997- 98 роки, тоді ті гроші, які були в лікувальних установах, головні лікарі направляли на надання медичної допомоги, в тому числі на закупівлю медикаментів. А на зарплату ми використовували ці гроші постатейно. На сьогоднішній день у нас в лікарні працює геліосистема (автономна система підігріву води та опалення, - від ред.) і у нас є економія на опалення і гарячій воді. Маючи цю економію, ми можемо направити ці кошти на інші потреби. Автономія лікувального закладу - штука небезпечна - це залежить від рівня головного лікаря. Кожен лікувальний заклад – це, в першу чергу, головний лікар. Попадеться «недалекий», - і з насолодою лікувальний заклад за півроку, за рік перетворить в ніщо. Якщо прийде тлумачний, грамотний головний лікар, який буде думати не про те, як поцупити, а буде думати про те, як відновити лікувальний заклад, то зможе зробити багато».

IMG_6029.JPG — 92.92 Kб

На фото: Роман Лиманський

Роман Лиманський розказав про те, що зараз керівників лікувальних установ призначають по нових принципах. Раніше головним лікарем лікувального закладу можна було стати, відпрацювавши не менше 5 років заступником головлікаря, мати не нижче першої категорії з організації охорони здоров'я і не нижче вищої категорії за фахом. Тоді, як правило, призначали лікарів хірургічного профілю, бо саме хірург володіє знаннями з усіх галузей медицини. Зараз, за його словами, в Одеській області, лікарі, які керують медичними закладами, часто не мають достатнього стажу та рівня роботи. Тому ситуація по області така - молоді головні лікарі працюють півроку – рік, і або самі йдуть, або їх звільняють.

IMG_6069.JPG — 80.26 Kб

Замкнене коло бюрократії української медицини

Від держбюджету на систему охорони здоров’я у цьому році виділено – 7,7 %. Це майже 50 мільярдів гривень на рік. Однак і ці кошти на охорону здоров’я використовуються нераціонально. Фінансується велика мережа медичних закладів, які часто не мають адекватної відвідуваності. Зрештою і визначити правдиву відвідуваність і затребуваність конкретної лікарні, відділення, лікаря – неможливо, по причині неадекватної статистики, зауважують аналітики Інформаційної кампанії «Сильніші разом!».

«Фактично зараз оцінюється не реальна робота, а паперові звіти про виконану роботу. Нема паперів – нема зарплати. Тому і більше доплат до заробітної плати отримує не той, хто гарно працює, а хто гарно відчитується», - пояснює Олександр Ябчанка, менеджер експертної групи Реанімаційного пакету реформ.

Внаслідок такої системи лікар отримує мізерну зарплату і зацікавлений не у ефективному лікуванні пацієнта, а у гарній звітності та штучно накрученій статистиці.
Пацієнт у цій системі купує ліки переважно сам, змушений доплачувати з власної кишені не лише за препарати, але і неформально за гарне ставлення або за право бути прийнятим на прийом фахівцем не по місцю прописки. Теоретично пацієнт має право на безкоштовну медицину, але в реальності платить за все – від бинта до операції.

IMG_6068.JPG — 75.40 Kб

Головний лікар Южного - Роман Лиманський розказує, що з 80-х років зарплата лікарів залежить від ліжкоднів. З тих пір традиція накручувати дійшла до такого рівня, що незрозуміло тепер, що з ними робити:

«Моє тверде переконання щодо ліжкоднів таке - в Україні кількість ліжкомісць, записана на папері, вдвічі більша, ніж є насправді. На сьогоднішній день ми говоримо про те, що треба 35 ліжкомісць на 10 тисяч населення. Я нещодавно виступав на колегії лікарів з цією пропозицією. Я сказав про те, що в ті лікарні, в яких 50-60 ліжкомісць, а не 30-35, я можу приїхати у будь-який район в вихідний день, зайти у лікарню, і тоді ми дізнаємося про те, який справжній стан справ»

У Южному на 32 тисячі населення 116 ліжок у міській лікарні. Це відповідає нормативному показнику 35 ліжок на 10 тисяч населення.

IMG_6088.JPG — 92.47 Kб

На фото: Южненська міська лікарня

Можливість самостійно встановлювати кількість ліжкомісць у лікарнях дасть автономізація, вважає Роман Лиманський. Але скорочення кількості ліжок, поставить питання про скорочення штату:

«Це держава втягнула нас в таку аферу. Нам кажуть скорочуйте ліжкомісця, а що робити з людьми, не говорять. До тих пір, поки в нашій країні зарплата кваліфікованого хірурга буде дорівнювати зарплаті двірника, до тих пір наша країна буде створювати проблеми, як системі охорони здоров'я, так і самій країні»

За статистичними показниками, на одного жителя Южного з міського та державного бюджетів у 2016 році на медицину виділено 940 гривень. Головний лікар вважає, що це несправедливий розподіл коштів, адже це загальний фонд бюджетного фінансування, куди входить і ремонт, і придбання матеріалів, і зарплата лікарів. На погляд головного лікаря, у цей розрахунок повинні входити медикаменти, харчування - ті послуги, які надають у медичному закладі. Загальна цифра бюджетного фінансування медицини по Одеській області нараховує - 1 340 гривень на одного жителя (на 2016 рік).

IMG_6055.JPG — 92.62 Kб

Отже, поки реформатори від МОЗ планують суттєві зміни на 2017 рік, українська система охорони здоров'я працює по старих принципах, які були впроваджені ще у радянські часи. Так звана система Семашко є, поки що, основою структури медицини. Роман Лиманський запевняє, що по цій системі працюють у багатьох країнах світу і кращої, поки що, немає:

«По ній працює частина країн Європи. Років 20 назад нас направили в Америку по роботі. Нам показували державні лікувальні установи. Показували натовп в чергах медичних закладів і одна жінка, яка працювала там і була емігранткою, сказала про те, що кращої системи немає (про систему Семашко)»

IMG_6045.JPG — 81.97 Kб

Ця система, за словами лікаря, раніше готувала більш кваліфікованих спеціалістів, також була відпрацьована спадкоємність, наприклад, хворого післяінфарктного завжди направляли на реабілітацію в санаторій за напрямком. Тепер стоїть питання про те, щоб 30 санаторіїв Одеської області перепродати або здати на баланс міських бюджетів, які не зможуть їх обслуговувати.

Роман Лиманський давно вже хоче змінити систему документообігу в медичних закладах Южного. Електронна історія хвороби, як він розказав, в Україні існує в Запоріжжі у форматі історії пологів. Доступ до цієї інформації є тільки в міській лікарні.
Зробити загальний реєстр та користуватися їм відкрито, розробити електронні амбулаторні картки поки що неможливо, розказує лікар, адже це буде порушувати право людини на конфіденційність. Тому поки що лікарі Южного продовжують писати вручну історії хвороби своїх пацієнтів.

IMG_6053.JPG — 70.12 Kб

Як рятувати охорону здоров’я в Україні - план експертів

У висновках експертів Світового Банку, пропонується здійснити наступний комплекс реформ, аби змінити ситуацію в охороні здоров’я України:

• Збільшити масштаб профілактичної і первинної допомоги.
• Змінити норми, що основуються на вхідних даних, на яких на даний час спирається складання бюджетів та розподіл ресурсів на різних рівнях, у напрямку кращих платіжних систем.
• Вирішити питання поточних значних надлишкових потужностей у лікарняній галузі. Разом із цим створити мережу лікарень, у яких запровадити більш раціональний розподіл медичних послуг.
• Покращити наявність та використання даних.
• Скоротити обсяг неформальних власних платежів (НВП).

IMG_6049.JPG — 85.12 Kб

«Держава має задекларувати гарантований пакет медичної допомоги. До нього будуть входити первинка (контакт з лікарем, незаангажована консультація, певні медикаменти, - від ред), екстрена медична допомога і, можливо, пологи. Зараз порахувати повний або вичерпний перелік медичних послуг неможливо, поза як у нас недостовірні вихідні дані для обрахунку. Як уже зазначалось вище, у нас недостовірна статистика, яку вимушена надавати система, аби не урізали фінансування тих, хто подає цю звітність. Обрахувати вичерпний перелік послуг стане можливим після отримання достовірних даних щодо роботи системи. А дані ці отримати стане можливо після впровадження електронного реєстру пацієнтів, що і буде однією з задач запуску первинки»,- пояснює Олександр Ябчанка.

А поки реформатори від МОЗ планують зміни на 2017 рік, у 2016 році з системи охорони здоров’я йдуть досвідчені спеціалісти, які не можуть працювати на уламках старої системи та невпровадженої нової. Надаємо лист лікаря Сергія Бондаря, який був опублікований у Фейсбуці

IMG_6092.JPG — 95.80 Kб

 
 
Яндекс.Метрика