Re:пост

joomla

«Бути і залишитися…» Вечір пам’яті почесного громадянина Южного Костянтина Кашперука зібрав повну залу.

IMG_9467.jpg — 28.65 KбВісімдесята річниця з дня народження видатного вчителя, історика, громадського діяча, просвітянина з великої літери та нашого земляка Кашперука Костянтина Володимировича, відзначалася 30 березня у паркетній залі ПК «Дружба».

Дружина - Кашперук Зоя Іванівна – вчитель історії, редактор праць пана Костянтина, доньки – Колотова Оксана та Дмитрієва Ольга – талановиті южненські педагоги, разом із своїми доньками, а також близькі та рідні з Комінтернівського району, були присутні на концерті.


Вшанувати пам'ять колеги, друга, наставника, рідної людини прийшли просвітяни, учні, однодумці та всі, для кого ім’я Костянтина Володимировича було знайоме. Концертна програма підготовлена колективами ПК, тривала дві години. Відкривав вечір ансамбль бандуристів «Заграва».
Концепція вечора полягала у спогадах пана Костянтина. Він, як історик, з великої літери, залишив нащадкам великі скарби, одним з них є збірник «Минуле. Далеке і близьке…» В цих спогадах пан Костянтин згадує своє життя і всі історичні події, які випали на долю середини 20 – го століття. На екрані протягом вечора глядачі переглядали архівні фотографії пана Костянтина.

Яскравою частиною концерту стало театралізоване дійство. Актори-учні театральної студії намалювали картину шкільного навчання Костянтина Володимировича – фрагмент коли його християнська свідомість стикнулася із радянськими, такими незвичними йому законами буття. Цікавою частиною став капусник, у якому брали участь випускники НВК ім. В.Чорновола, де вчителем історії був пан Костянтин Кашперук.


Протягом концерту на сцені з’являлися фото-інсталяції із цікавими подробицями життя видатного вчителя та історичних подій часів голодомору, ВВВ, повоєнних часів. Людина – епоха саме так можна сказати про пана Костянтина. Саме ця думка червоною стрічкою відображувалася у кожному наступному виступі.

Хор «Берегіня» під керівництвом А. Патюка виконав улюблені паном Костянтином, «Думи мої думи мої», «Реве та стогне Дніпр широкий». У другій частині концерту до розмови про видатного історика та вчителя приєднувалися колеги з с. Сичавської школи де він тривалий час учителював та був директором та колеги з с. Чорноморського. 

Також, привітати всіх із світлою вістю про надання Костянтину Володимировичу Кашперуку звання «Почесний громадянин м. Южного» прийшла депутат міської ради, вчитель-історик Галина Чертиліна.

                                   

Южненське об’єднання «Просвіта» на чолі із Ларисою Дем’янішиною, Володимиром Петровським та Наталею Чамлай згадали про пана Костянтина, як відвертого патріота закоханого у рідне слово, культуру, звичаї, поезію та літературу.
Теплі слова своєму колезі, по шкільних музейних справах, сказав пан Олесь Чайківський, він згадував часи, коли вони зустрілися із паном Костянтином та подарував збірник своєї поезії дружині Зої Іванівні. Згадати доброго вчителя випало викладачу української мови та літератури НВК Чорновола Оксані Ворожбит.

                                  

Пані Оксана не прочитала своїх віршів, проте вона згадала, як її клас отримав телеграму від пана Костянтина, який був у лікарні, в той час, коли його учні здавали іспити у школі. Він питав у дітей – як вони здають іспити, та які в них оцінки…Такого відвертого, відданого, доброго вчителя в своєму серці залишать усі його учні.

                                  

Вшанувати колегу і наставника на сцену вийшов директор НВК ім. Чорновола, президент клубу "Творчої інтелігенції" пан Тарас Прокопечко. Зворушливою була і його розповідь. Він згадав, як колись, пан Костянтин стримував його молодий палкий характер, скільки корисних порад він отримав у досвідченого керівника і викладача. Але довго говорити з виступаючих не міг ніхто. Не зважаючи на те, що пана Костянтина немає з нами вже півроку, печаль у серцях та очах всіх присутніх, поєднувала гостей тонкою, непомітною ниткою, ніби то він своєю вічною скромною турботою та молитвою об’єднав близьких та далеких на своєму нездійсненному Дні народження.
Саме про це йшлося у проповіді настоятеля храму Покрова Пресвятої Богородиці Миколи Вищуна. Отець Микола згадував, як 10 років тому зустрівся із паном Костянтином, скільки духовної мудрості він взяв у Костянтина Володимировича.

Спільною молитвою, а потім виступом хору Володимира Петровського «Блага вість» завершився вечір пам’яті великого Учителя.

 
 
Яндекс.Метрика