Re:пост

joomla

Суд зобов'язав правоохоронців поновити карну справу стосовно нападу на народного депутата та журналіста у день виборів

Пішов п'ятий місяць наших стосунків із правоохоронними й судовими органами Одещини. Воно знамените, це утрамбоване бригадами Комінтерново, - сьогодні конфлікт уже локалізувався в самій банці з павуками: голова райради в клінчі з мером, і той чекає на " політичні репресії".

Абсолютно можу передбачити розвиток подій - а також бачу звідси жителів того нещасного краю, що пригнулися ще нижче в переляку. Ім навіть не варто пробувати розказувати, що в житті є право, захист, бо це не про них, це іх не стосується, іхнє діло - йти колонами туди, куди жене сильніший між місцевими властителями.


До чого цей вступ? Кажу: в цьому краї сподіватися на захист свого життя, гідності, свобод немає чого. Можливо, це буде дуже повільно, але їм все ж треба показувати шлях, присвічувати трохи стежку до прориву на свободу.


Тому, знаючи це, продовжуємо добиватися від місцевоі міліціі, щоби вона не ржала людям у лице, махлюючи зі слідством. Вона не готова до такого повороту, ій мало хто опирався. Отже - показуємо приклад! Опираємося. Вже п'ятий місяць пішов з того моменту, коли на мене й мою колегу, журналістку Олю Комарову, напали четверо "men in black", пригнавши на двох машинах під виборчу дільницю. Міліція, солодко пообіцявши захист, потім разом із прокуратурою швидко закрили справу, навіть не розпочавши слідство. Тим самим показавши комінтернівцям, що мали вони в носі всі права, якщо це навіть перед тобою член парламенту - але не той, що ім треба. Навіть, якщо про це говорять у програмі Шустера на всю краіну. Чхати вони на все це, мовляв, хотіли. І це повинні затямити всі, хто посміє писнути.


Ось оце і є тою причиною, з якоі ми будемо витягати до відповідальності тих міліціянтів і прокурорів, щоби вони не думали собі, що все ім дано так легко й назавжди.


Цьому вчить мене й моя добра захисниця Валентина Теличенко, адвокат, що стала поруч. Вона не дає махнути на це рукою, бо, мовляв, все одно там всі заодно. І це на іі звернення суд відповідає - не прийнята апеляція прокуратури на судове рішення про те, що міліція незаконно закрила справу. Тепер начальник Комінтернівськоі міліціі, чию батьківську усмішку я й зараз пам'ятаю, мусить почухати потилицю й відкрити справу. Я вже бачу звідси, як він радісно це робить. Як придумує, що знову вчудить. Благо - новий КПК дає для цього багаті можливості.


Але останнім часом, розмовляючи з багатьма тими, чиє життя пішло в прірву через розгнузданість місцевих панків, я наполягала на тому, що це помилка й шлях у рабство - їхнє виправдання "ми не скаржилися, бо боялися, а ще тому, що це нічого не дасть".
Люди, ще раз вам кажемо - це не виправдання. Це - згода зі скотським, це -шлях у хлів, куди кидатимуть шматок гнилого буряка лише тоді, коли вас треба буде запрягти.

Тому - повторюйте за нами!
Далі буде.

 
 
Яндекс.Метрика