Re:пост

joomla

Трішечки до перемоги, але ні! Трибуни під напругою від емоцій.

Матч БК «Хімік» - БК «Галичина»  відразу розпочався невдало для южненців.

Поки суперник впевнено закидав м’яча в наше кільце, хлопці, за яких вболівав майже  увесь зал, боролися за те, щоб «розмочити» рахунок. Глядач переймався грою з самого початку. Невдачі рідної команди, ніби власні, особисті, відбивалися на обличчях южненців.

 

 

Вдалося! У другій чверті наздогнали і йшли по п’ятах отак до кінця гри. Суперник постійно відривався і виходив вперед. Але ж южненці не здавалися ні в якому разі! Коли наші спортсмени підбиралися ближче до львівян м’яч за м’ячем, емоційний  перешкал  на трибунах  наче  розхлюпувався по всій території міста – так відчайдушно раділи южненські вболівальники.


Така вибухова радість наче пришпорювала «Хімік» і спортсмени намагалися щосили рванути ще більше, але суперник все одно виходив вперед. Тоді вболівальники застосували свою коронну мотивуючу зброю – величезний «хіміківській» стяг, особливий підіймач морального духу, бо не помітити його неможливо. Доречі, тричі за гру спускався згори жовто-зелений прапор. Звісно ж, в такі моменти все що можуть бачити глядачі під стягом – це отаке «небо» , в той час як у перерві танцюють дівчатка групи підтримки. Може,  для когось з відвідувачів такі несподіванки від фанів і стали причиною обирання іншого сектору  зали, але ж,  певно, що всі цікавилися тим, що в цей час люди роблять під тим величезним стягом....?  Тож Rе:пост туди зазернув.

 

 

 І чому ж це тим львівянам отак прикро щастить сьогодні? Чи не є тою причиною оцей невиличкий гурт?


Такою компактною, але дружньою командою зі Львова хлопці та дівчатка приїхали підтримати свою команду. Дівчатка – з групи підтримки «Галичини», самі отак в перервах витанцьовують та підтримють команду. Хлопці також мають відношення до роботи з командою, але до Южного  вирішили приїхати (доречі вперше), бо так їм весело і тут в них нещодавно з’явилися друзі. Взяли квитки на поїзд і от тут.

Нещодавні друзі з Южного – це саме наші фани «Хіміка». Після того, як наш фан-клуб відвідав гру у Львові, потоваришували вболівальники гостей та господарів, але тільки поза майданчиком.


«Ми коли познайомилися з фан-клубом «Хіміка», були дуже здивовані. Не очікували зустріти таких вболівальників. Вони якісь особливі... Дуже добрі, позитивні, не лізуть в бійку, не люблять «того» (*показує  пальцем на горло і сміється), взагалі класні. Тепер ми спілкуємося і сьогодні залишимося ночувати у фанів «Хіміка». – Андрій, вболівальник БК «Галичина».

Під кінець перерви хтось побажав Андрію та їхній команді вдачі, а нам – перемоги. Андрій посміхнувся, хотів було посперечатись, а потім згодився: «Добре!». Отак і забрала із собою «Галичина» оту вдачу, разом із перемогою, яка зазвичай від неї не відступається.

Гра скінчилася з рахунком 81-87 на користь "Галичини". Після гри засмучені  глядачі  поспішали покинути залу. Тільки вболівальники стояли з піднятими догори шарфами і викрикували: «Все равно мы вместе с командой!», аж доки баскетболісти «Хіміка» не залишили майданчик.

 

 
 
Яндекс.Метрика